На милосердя - і натяку.
Сонцем мальовані вензелі...
Ранок... Трансгенна арабіка...
Хто ти, неголений в дзеркалі?!
Спогад звивається, корчиться.
Поміж ментального мотлоху...
Вийти в цей світ дуже хочеться
Прямо з десятого поверху
В дворик маленький, запльований...
Згадую і зупиняюся:
Сеттер іще негодований!
ДОбренько!... Я залишаюся...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369770
Рубрика:
дата надходження 09.10.2012
автор: Віктор Банар