штукарські витівки в персональній колекції,
подихом підганяєш старі вітряки.
бог підсипає у холод сезонні спеції,
білими комами в речення вечір вогкий.
так нічиїми бувають будинки на диких околицях,
так пробачають побої і плачуть вночі.
так від зневіри ніколи й нікому не моляться,
так матір сину у землю холодну кричить.
ніч осипається брудом у дім обезсоненний,
поміч кінцівки відтяла і вдячність їдка.
я обіцяла, а значить молитв не виконую,
з олова стійкість кипить на вогні дорікань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369794
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2012
автор: Biryuza