Навіщо небо,коли твої очі навпроти.
Навіщо сонце, коли твоя усмішка гріє.
Лиш один твій дотик,
та серце від щастя німіє.
Я памятаю, як ми познайомились,
памятаю все і навіть більше.
Ти мені відразу сподобався,
так як ніхто інший.
Перечитуючи наше листування,
лише приємні спогади.
Перше зізнання в коханні
і безкінечні дружні розмови.
Знав би стільки листів тобі не відправила,
знав би стільки не доказала слів.
Порушуючи цим свої правила,
лиш ти змінити мене зумів.
Більше ніж дружбу до тебе відчуваю,
і напевно глибше за симпатію.
Як це пояснити не знаю,
просто усміхаюся твоїй онлайн-фотографії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2012
автор: Даша Зайко