Воланд не запрошує у гості,
Лиш на постійне місце проживання…
І як там мама й відчай хай не просять,
Він сценарист останнього прощання…
Безмежність не очікує вечері,
Чи спокою старечім в теплім ліжку,
Безмежність – протяг у забуті двері,
Яким хворіє кожен рано, а чи пізно…
Вічність не писатиме тобі листи,
Вона редактор світу існування,
Гранітних пам’яток притерті вже рядки,
І добре лиш, що не пішов останнім…
Примружені життя запалі очі,
І стриманість очікувань старечих,
Знайомства з невідомим опів на другу ночі,
І звільнення від остраху й приречень…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369805
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин