Не втрималася я від сліз,
Бо спогади сильніші волі,
В історію мою заліз,
Змінив веління неньки-долі.
Хоч так далеко, але ти,
Став в серці раною німою.
Дай руку, не кидай, не йди,
Побудь ще трішечки зі мною.
Та це лише коротка мить,
Ти не погасиш мій вогонь.
Бо час вперед завжди летить.
Не треба вже твоїх долонь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369859
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2012
автор: Ксенія-Кароліна