Вона так любила його, до молекул..
Та марила поглядом рідних очей,
А він був тут поряд та наче далеко
Не бачив, здавалось, банальних речей.
Вона так хотіла його усім тілом
І з кожним подихом ловила моменти
Ховала під простирАдлом білим...
Збиті в історію фрагмЕнти.
Вона так вірила в кохання
В нього поринула, як в сОн,
А він йшов далі невблаганний
Вона для нього - "не фасон"!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2012
автор: Mellani