Сидячи на підлозі
спиною відчуваючи
холод стіни
в знемозі
до крові кусаючи
губи німі
повітрям озвученим
наповнюєш груди
ковтаючи серцем
біль неприручений
що батогом амплітуди
озветься
розмахнеться
і лясне
прицільно
відверто
між ребра...
Цвяхи завчасно
воском натерто,
заплачено требу.
Життя не дивуючись
ставить питання,
заглядуючи в очі:
- Біль рецидивуючий...
Пролонгування
задіяти хочеш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369903
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.10.2012
автор: Олександр Деркач