Сайтовим молодятам
Кришталевий бокал, де іскриться вино
І зірки у «ковші» в вишині за вікном,
Ти і я за столом, лиш свіча на столі,
У цей вечір на двох, ми одні на землі.
Легко падає тінь, горить тепло свіча,
Твоя пишна коса ледь торкнулась плеча,
П’ємо терпке вино, б’ють куранти сердець,
Ти сказав, що мене поведеш під вінець.
Заспівала душа, медом стало вино,
Місяць вперше за ніч подивився в вікно,
І горіла свіча, бігло полум’я ввись,
Тіні дві на стіні в поцілунку злились.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369917
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2012
автор: Віталій Назарук