Зриває вітер листя й надію
тепло пів року знову чекати,
найбільший злочин не втілити мрії
забути б усе і до літа спати.
Пройтись би разом осіннім парком
ніжно руки твоєї торкатись,
здається, вічності було б мало.
І як же цього мені дочекатись......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2012
автор: owl silence