Не знаю, не відчуваю і вже тепер замовчу,
І не катуй – не розкажу по яких муках ходжу...
Так стукала в замкнуті двері, так ревно благала тепла,
А ти – не звертала уваги, ти – холодом обняла!
Чуйнісь, підтримка - бувають, але комусь цього не дано...
Ти завжди мною прощена, але відтепер – все одно...
Хай інші надалі складають зламавши твоє життя,
А я в своє закликаю! Чекаю на тебе я... 12.04.0910.10.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370070
Рубрика: Нарис
дата надходження 10.10.2012
автор: Яна Бім