Не шукай,дитино поради в чужинців,
не приймай від них дорогих гостинців.
А нектар смокчи із свого коріння.
Корінь у землі з щедрого насіння.
Ти поглянь,як пагони піднялись до сонця
та ще й заглядають у твоє віконце.
Квіточки на них не в"януть й зимою.
Ось твоя сестричка,ось братиків троє.
Не цурайся них,почастуй водою, як прийдеться, приголуб з радістю,з журбою.
Ви ж у мене всі цвіли на стеблі одному,
й сік однаковий пили із рідного дому.
Не сумуйте,мої квіти,що порожня хата.
Раз в рочок ви зацвітайте і буде багата.
Моїм квітам не зів"ять,хоч пора осіння,
бо козацький у них корінь й добротне насіння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370075
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2012
автор: Палагія Русич