«Ти хто такий?Бувай, до побачення!»
І вже немає значення:
Яке в тебе земне призначення,
Чи просиш у себе пробачення.
Навіщо іншим твоє бачення
Критичного стану хмарного телебачення?
Не чекай потім фіктивного означення.
На себе не лишиться часу.
Бо коли «розумієш» цю нудну біомасу,
А далі висновки робиш – завчасу,
То хочеться якусь пафосну прикрасу!
Їм вже годі. Корчать гримасу!
Треба від життя частинку ласу,
А не отруйність водяного гасу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370105
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.10.2012
автор: Вальдемар Феруменко