А я казала, що тебе люблю.
І я сама повірила в три слова.
А може я себе отак гублю?
Роздумувала я йдучи додому.
І телефон мовчав, і нуль дзвінків.
Пробач.Прости.Люблю.Сумую.Дуже.
І щастя золоте від знайдених підків
Не діє щось воно на мене,друже.
І не було ото тремтіння ніг,
І серце в грудях билося спокійно.
Але хвилинна стрілка прискорювала біг,
Коли з тобою ми ішли повільно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2012
автор: Зима