А мені так не вистачає твоїх порад…
Все пройшло. А ти лишився моєю відрадою…
Твої ім’я в серці назавжди, навіки,
Твоя присутність біля мене – мої ліки.
Тобою захворіла. Невиліковно.
Ми з’єднані з тобою сильно. Кровно.
Не хочу бути вільною й любити.
І без тебе не хочеться вже жити…
Та й і з тобою вже немає сили.
Хоча ім’я твоє тече у моїх жилах.
І ненавиджу і кохаю… Так, це я…
І не сама іще. Проте, вже не твоя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2012
автор: Оля Смілянець