Ніч… Нестримна, неозора…
Сумно… Ніжно світять зорі…
А від тебе вже не надходять вісті,
І почуття, немов пожовкле листя…
Усі спішать. Пильную за людьми.
Зустріну погляд, і боюся, що не ти.
А ми ж колись цвіли, як ніжні квіти.
Та почуття розбіглися, мов вітер…
І полетіло геть усе за небокрай…
Лети і ти! Та ні… Не відпускай!
Не відпускай! Не поспішай з прощанням!
Ми підемо разом у ритм з коханням…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2012
автор: Оля Смілянець