[Маяки повсюдно],
в земноводному акваріумі,
де живу, я знайшов
ніж,
і зламавши основу твого стебла
запустив туди звірів
із зіпрілими черепами,
як перше прагнення
бути всередині тебе богом,
як перше прагнення бути
плямою всередині твого світла,
посеред розкинутої небом пітьми
я бачу усе,
а над усім цим червоні від
люті,
втомлені від зламаних ніг
маяки
[вбив]ці
маяки
[вбив]ці
Ма[я]ки
вбивці
Маяки
Маячать
Та тапер стікаючи
Твоїми зупинками
Я нічого не бачу,
крім закривавленого
Маяковського
З ножем у серці.
Розтікається плесо,
А під ним же ж
Пекло,
А над ним же ж ти.
твої руки розсипають
по космосу
сузір’я
холодні
і цей космос наповняється
пробитим від знемоги
горлом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370277
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.10.2012
автор: ImmortalPsycho