ти був моїм собакою
кудлатий і блохастий
блукав собі навзнак
поміж пустельні хащі
чужих до болі місць,
нерідних спогадів навзнак
насправді-то ти був колись
поводирем сліпих собак
тих, що ходили на двох лапах,
тих, що ламали зуби до знання,
тих, що тоді тебе гладили,
а тепер ображають дарма.
і виріс зі своєї шкури.
ти був мені найкращий друг
аж поки котрись п"яний придурок
на обочині побачив твій труп
я не їла й не спала, ти ж знаєш,
ми це разом робили зазвичай.
а тепер я сама, і вже в снах
пригадую твоє людське обличчя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370282
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.10.2012
автор: Семмі Ясик