Листям пишно вкрилася земля,
Вже не тішить око зорепад,
І не чути пісню журавля -
Місяць називають (листопад)
Хто гойдає в лісі майже голі віти -
Шарудить у листі розбишака (вітер)
Хто цілує листя й зігріває гілля -
Осінь звеселяє сонячним (промінням)
Заглядає у ставок сіро-синє небо,
Нахилились до води довгокосі (верби),
Спочиває сонце поміж листя на вербі,
Згадує довкілля літні, сонцесяйні (дні)
Осінь мальовнича на столі у мене -
Листя жовте, помаранчеве й зелене,
І рожевий колір з ними в унісон,
Схожий він на дуба - цей вазон (кротон)
На столі біля вікна Тигрик мій дрімає,
Сонячного (зайчика) лапками тримає.
Усміхається у вуса мій любимий (кіт) -
Сонце ніжно зігріває котику (живіт)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370344
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 12.10.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО