Впираюся в мачту – то ж не розвернеш
Корабель мій крізь синього моря,
За мною віра і сила теж,
Капітаном в команді – воля…
Тримаю штурвал – то ж не похитнеш,
Не такі я проходив шторми,
У бочках вино й свобода без меж,
Дев’ятий вал в нас повторний…
Вдивляюся в компас – єдиний маршрут,
Не озираюся шляху позаду,
Мене попереду люди ждуть,
Й підтримка мого екіпажу…
Прямую на захід – прямо за горизонт,
І хоч штиль нам диктує: «Не встигнеш»,
Надією благословенний мій борт,
То ж побачимось десь на тижні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370439
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин