Жовтень* (бандурист)

Зачаровано  палить  цей  жовтень  розгублене  листя,
поміж  нього  кружляє  сезон  сніжно-білих  весіль.
Перекатами  струн  озивається  біль  бандуриста.
Його  музику  вкотре  сльозить,  залишаючи  сіль...

Як  ніщо,  у  його  у  житті  стоголосся  примарне  -  
так  буває  від  вітру  розвіє  у  рими  слова.
Недосяжне  для  нього  кохання  -  воно  ж  понадхмарне,
надзіркове...  А  поки  що  в  серці  лютує  зима.

Він  пропустить  із  сотню  закоханих  пар  "він-вона"...
Переконливо  падає  те  розмальоване  листя.
А  кохання  так  близько  підніме  його  із  чохла,
запитає:    "чи  можна  послухати  спів  бандуриста?".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370442
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2012
автор: Ліна Біла