Знов блукаю в незвіданих далях
І шукаю таємну красу,
Повсякденне у мить відлітає
Й десь у кольорі жовтім зникає,
Наче сонце в руках я несу...
Потаємна мелодія кличе
І лоскоче незвичністю слух,
І таке все навколо ліричне,
Навіть трошечки штучне й незвичне,
Аж захоплює барвами дух...
Повернулась пора для натхнення,
В римах плаче й радіє душа
Цій величній красі, як знаменню,
А, можливо, то вже одкровення
Неодмінним бажанням вірша...
Леді Осінь! Тобі ця присвята,
Самі кращі і теплі рядки,
Хочу в очі твої заглядати,
Усім серцем і тілом кохати!
Й божевільні казати думки...
Знов блукаю в незвіданих далях
І шукаю таємну красу,
Забуваю життєві печалі
Десь у кольорі жовтім вуалі,
Й свою душу до тебе несу...
12.10.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370452
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2012
автор: Serg