Ходить сон коло вікон, а дрімота - коло плота.
А я стану на коліна,спати не охота.
Вклонятимусь батьку й неньці,які на том світу
моляться за мене грішну чепурну й умиту.
Ще вклонюся до пояса покійній бабусі,
яка мене поучала.Я тепер молюся
за рідного чоловіка,із яким вінчалась,
який зрадив мене:рано вдовою зосталась.
У молитві своїй щирій попрошу Ісуса
душі страждених впокоїть і перехрищуся.
Богу я поклін віддам до землі низенько
й буду просить благодаті, як знає серденько.
Аж до долу я вклонюся Пресвятій Марії,
з вірою у допомогу не втратить надії
у підтримку охоронця Янгола святого,
і щоб хрест на грудях був в старого й малого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370664
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2012
автор: Палагія Русич