Ми в поцілунку осені злились…

Цимбалить,  чарує  громовиця,
Між  візерунками,  срібних  зірниць,
Ти  торкаєшся  ніжно  вуст,  лиця...
Спалахує  пристрасть  на  дні  зіниць.

Ми  в  поцілунку  осені  злились,
Злітаючи  на  крильцях  кленових,
То  до  землі  вниз,  то  в  небесну  вись,
До  зірок,  у  дзвонах    малинових.

Ледь  торкнувшись  оксамиту  тіла,
Завирувало  кохання  в  зливах
Осінніх...І  запалахкотіло
Багряним  вогнем  в  барвах  красивих...

Запроменіло  в  серці  та  душі,
Заіскрилося    мов  хмільне  вино...
Лише  стукіт  серця  в  скронях,  в  тиші
Й  сплетіння  почуттів    воєдино.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370695
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 14.10.2012
автор: Макієвська Наталія Є.