Коли сміятись я почну,
коли радітиму всьому?
Як глянеш,,начебто весела.
Це тільки зовні,а насправді
в душі веселість кудись зчезла,
й сміюсь я ,мовби,по команді.
Я гумор, жарти розумію
і спілкуватися умію.
Та час від часу знов і знов
здається смокче мою кров
якась зараза.
І образа сидить у нутрощах моїх.
Чого ж мені ще не хватає?
Мо хочу те,що інша має?
І знов за це себе я лаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370707
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2012
автор: Палагія Русич