Вона не плакала. Пішов…

Вона  не  плакала.  Пішов.
Вона  не  сумувала  й  трішки.
Поламана  якась  любов,
поламана  якась  і  грішна...

За  ними  слідом  йшла  печаль,
Ламала  їм  серця  і  душі...
-  То  це  кохання?  -  Ні,  нажаль...
-  То  я  не  вірю  в  нього  дужче.

Комусь  потрібно  було  йти,
Шукати  не  таке  знайоме.
-  Прощаючись,  зітри  сліди...
Усе  відоме  й  невідоме...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370727
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2012
автор: Олена Кузнєцова