Десь там, над рівнем хмар, я думаю про тебе,
І сумно так стає не вперше вже мені,
Коли приходить час спускатися із неба
В ціпкі обійми зла, підступності, брехні...
Мов ліки від образ, приймати поцілунки,
Не розуміть пісень звучання до пуття
І, мов хамелеон, міняти колір думки,
На фоні сірих фраз і сірого життя...
Носити на лиці презирства вираз модний,
І сумно так зітхать, торкнувши, кожен раз,
Важкий-важкий такий, непробивний, холодний
Безжалісних сердець міцний стальний каркас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370743
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.10.2012
автор: Віктор Банар