Минає липень. Літо в дощах,
у нього осінь вже у очах,
тепло минає низкою злив,
мов хтось у хмарі кран не закрив.
Минає липень. Спеки нема,
Я залишаюсь знову сама,
Це не журба – це я констатую...
ніхто зізнання мого не почує.
Минає липень. Осінь прийде,
Як я боюся її та й себе...
Осінь неординарна пані,
Досить часто буває на грані.
Минає липень. Серпень, тримай -
мою печаль, не відпускай,
мої надії й сонце верни...
Минає липень – 7 місяців до весни! 31.07.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370827
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2012
автор: Яна Бім