Хмари, ніч, апатія, депресія,
Вітерець холодний з боку Мигово...
І вона - прихована агресія,
Нудиться, гарчить, шукає виходу...
Неспокійно, гірко, хочеш випити?!
На ніч добре щось таке, із травами...
Я тобі налию чаю з липою,
Не вина, як в пісні Святославовій...
Інтелекту з почуттями сутичка,
Совість, затверділа, ніби дерево...
„Спокій, тільки спокій!”, фраза з мультика,
Як казав колись один з пропелером...
Слово добре... Пролунає? Вірую!
Хоч про черствість і читаю в пресі я...
Ніч. І дійсність теж здається сірою,
І від чаю з липою - агресія...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371027
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.10.2012
автор: Віктор Банар