В душі гортаю кожне твоє слово…
Твій кожен дотик на руках щемить.
І я була в житті не випадкова…
І ти зі мною був життя, не мить.
Наш автор казки просто не зумів!
Не злись на «нас». Не злись, бо ми не винні.
Не правильно, що ти мене зустрів…
Не правильно… Ми просто не повинні…
А ти зумів так правильно зіграти…
Але «the end». Дограти ти не встиг.
А я зуміла вірно покохати…
Але в душі моїй вогонь вже стих…
Три метри над рівнем неба…
Запитай – чи була я щаслива.
Запитай. А не хочеш – не треба…
Біля серця спинилася злива…
В небі лебеді кличуть журливо…
Я закохана в тебе без меж.
Знаєш, думала це не можливо –
Досягнути словами небес…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2012
автор: Оля Смілянець