У мене є один секрет, лише один секрет від всього світу,
І цей секрет відкрию - я "люблю",
"Люблю" свою розбещену країну!
"Люблю" я тих людей, котрі роками,
Розвісив вуха, вірять в ту брехню,
Яку плетуть верхівки влади вже віками,
І кожен рік одну і ту ж брехню.
"Люблю" я подивитись на реклами,
Які на напередодні виборів дають,
А як тільки блище підійдуть вони до влади.
Усе собі в кишеню гребуть!
Хіба нам важко жити в Україні?!
Ні, що ви, просто вищий клас!!
Одні, щоб одягти дітей до школи,
Працюють важко цілий рік,
А інші вже "чіпляють собі роги",
Бо не знають куди ті гроші діть.
Я так "люблю" усі оті верхи,
Котрі на світ спостерігають в рожевих окулярах,
Вони плюють в народ із висоти
Їм однаково чи я, чи ти,
Доходи маємо мізерні.
Вони здеруть із нас усе, усе, що є
І підуть у відставку, бо вже ситі...
На зміну їм прийдуть нові верхи,
І знову будуть ті же обіцянки,
І знову ми повірим, хоч прожили роки,
І по - новому будемо страждати.
Може, колись народяться ті люди,
Які піднімуть голови, відкриють очі
І Україна встане із колін!
Тоді тим людям від двадцять першого століття,
Низький, низький уклін!!!
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371584
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.10.2012
автор: Катерина Truth