Як важко…

Як  важко  стриматись  і  самогубство  не  здійснити,
Як  важко  не  думати  про  кожну  мить  твого  життя,
Як  важко  душу  спогадами  не  дражнити,
Як  важко  не  виражати  почуття.

А  ти  мене  уже  й  забув,
А  я  ще  пам'ятаю,
Та  вітер  кохання  вже  свічку  задув,
Але  я  все  ж  таки  тебе  кохаю...

Кожен  день  очі  плачуть,
А  душа    у  п'яти    біжить
І  знову  надіюсь  тебе  побачить,
А  серце  рветься  далі  служить...

Я  розумію,  що  вже  так  ніколи  не  буде,
Та  як  це  серцю  пояснить,
Яке  тебе  ніяк  ще  не  забуде,
Якому  важко  себе  від  спогадів  звільнить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371598
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2012
автор: toma