Де ти, країно моїх мрій?
Де синє небо, золоті поля...
Я чую лише стогін твій
В останніх потугах життя.
Куди пішли твої сини,
Тебе лишив саму у скруті?
Одні глухі, інші німі
Не хочуть стогін твій почути.
А втім, все тихше стогнеш ти,
Ковтаючи і біль, і сльози.
Сама-самісінька в журбі -
Вони тобі не допоможуть...
Нема вже відданих синів,
Нема ні прихисту, ні долі.
Одні з них, бачиш, не живі,
А хто живі - занадто кволі.
Чому, країно моїх мрій,
Твої сини тебе не чують?
У змові тішаться німій,
Зовсім тебе вже не шанують
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371603
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.10.2012
автор: Лєха Суслик