Грайливе сонце ніжиться в очах,
Із неба зорі сипляться в долоні.
Я покохав у ніжному полоні
Вогонь нестримний у її словах.
На янгольських зіницях зорепад,
Мрійливий погляд з ніг збиває.
І близько вже, та вмить щезає
Нічною пташкою у Райський Сад.
Проходить день і ніч настане.
Закриє очі срібна пелена.
На мить у серці лід розтане.
З троянди пелюсток зійде Вона.
Любов до неї не зав'яне,
Зігріє серце вквітчана весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2012
автор: Vasil`OK