Заплутався осінній промінь у волоссі
Злетів додолу вже останній жовтий лист
Вже на вікні холодні візерунки
А ніч як вічність, день як миті свист
Лиш погляд у вікно на сонне місто,
Що стомлено зітхає раз у раз.
Вдягало фар мигаюче намисто,
Вмикало вогники у вікон - страз.
Тобі сльоза гаряча душу обпікає,
Ти сам… Кругом лиш тиша й грім…
Про тебе місто ще не знає,
Всього лиш перехожий ти у нім…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371794
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2012
автор: Marianna Alvares