Захекані думки. Я у проваллі.
Розлогі липи космос обняли,
вітри, торкаючи літа, співали
і грузли стопи у пустель пили.
Така безмежність, серце на глибинах,
думки ширяють в просторах земних,
чуття ж – чуття застигли в горобинах,
спурхнули, голуби, і легіт втих.
У космос глянеш – загубився образ
себе самого, все таке чуже.
Заплющиш очі й добре синє море
згада, як в мушлі пестило тебе.
© Оксана Бігун, всі права застережено
Читайте нову збірку поезій "Відстань до кордону" сучасної української поетеси Оксани БІГУН на веб-сторінці http://oksanabihun.com/.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371823
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.10.2012
автор: oxi_bi