Та я не віддам тобі своє серце
І не пущу тебе в свою душу.
Я не віддам, бо воно розірветься,
І не пущу, хоч здається, що мушу.
Ти викрадач мого спокою нині,
Ти писанкар мого світу сьогодні,
Ти розібрав би мене на частини,
Та клявся у щирості напередодні.
Ламати, міняти, робити шаблоном,
Мої почуття прагнеш ти мимоволі,
Та серце моє - наче море бездонне
Штормів і вітрів, що гуляють як в полі.
І я не віддам тобі своє серце,
Та, може, впущу тебе в свою душу.
Хоча...Ну й нехай. Хай воно розірветься,
Хоч тільки на мить і здалося, що мушу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371970
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2012
автор: Kotyaka