Я кольорові сни словами намалюю…
І прошепчу… Відчути б цю красу!
Безмежжя сонно простором торує,
А я букет троянд в руках несу…
І кожна квітка ніби сонцем, сяє,
На пелюстках осонням виграє,
Веселка ніжно в пригорщі збирає
Й мені всі фарби з неба подає.
Така вже благодать в її щедротах!
Як візерунком грає вдалині!
Просто за так, зірками у висотах
Насипле сяйвом щастя на всі дні.
Трояндами встеляю сон грядущий,
В думках нічну стежину засвічу.
Мій лише там перон в запасі сущий,
Так від земної суєти втечу.
А уві сні кохання без печалі,
Красою переповнює жалі.
Там почуття вимірюють в кришталі…
Й відносять аж до неба журавлі.
Я кольорові сни словами намалюю…
Я прошепчу… Я ще раз сон почую…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372023
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2012
автор: Тетяна Луківська