По всіх «інстанціях» - тотальної текстури!
І більше, більше! З кожним днем.
Та й не поможуть органічності мікстури,
Не допоможе теплота вечірніх тем.
Хоча і допоможе крапля «плоті»,
І «десь», «якийсь», тяжкий роман,
Але знайдеться місце зрілості нудоти.
Тому коректніше в житті – обман.
Та тільки є один нюанс:
У страху очі майже неосяжні.
Тому надалі клеїти дурний романс,
Й давати звуки: лірико-протяжні!
А чи є в цьому сенс?
Риторичне, на жаль, питання…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372117
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 20.10.2012
автор: Вальдемар Феруменко