То крук летить -
Недбалі крила сажі,
А сніг іскрить
І щось до нього каже,
Таємне щось,
Печальне, про смереки,
Про жадібну млість,
Про сльози/клекіт,
Що линуть до Шешори
У безвітря місячне.
Сльози стигнуть ввечері,
Бо долю знівечено.
То крук летить -
Недбало крилом маше:
Для нього мить
Усі турботи наші.
12.09.1979
Львів
літадло
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372276
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2012
автор: Левчишин Віктор