Дві долі, сплетені в одну,
Мені весільну слали казку.
Я в щирість вірила твою,
Очей зелених ніжну ласку.
Дві долі, зв'язані навік,
Вузлом кохання нас з'єднали.
Що нам готує кожний рік,
Того самі ми ще не знали.
В очах горів кохання жар,
До нас всміхались з нема зорі...
Та це не був лиш дикий шал,
Якого в світі є доволі!
В душі зростили ми любов
Чистішу едельвейсу цвіту.
На вічність множивши добро,
Ми щирості не знали ліку.
Дві долі, писані одним пером,
Весільні перстні карбували щиро.
Своє життя ми будували вдвох
І мріяли, щоб все у нас було щасливо!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2012
автор: Чорнобурка