Мріяти з відкритими очима,
Відчувати гомонящий спокій.
Відростити собі б вічні крила
І злетіти ввись під тихі ноти...
Спати б із відкритою душею.
Приєднатись до зірок. А зранку
Сплестися під звуки епопеї
Із кінцем або новим початком..
Оголяти б серце, а не тіло.
Дарувати б, а не продаватись.
Жити б чесно, а виходить підло.
Не тікати, щоб не повертатись...
Не здіймати б величезні замки,
Цінувати б світ, а не палити.
Щоб не клеїти дрібні уламки,
То потрібно спершу не трощити...
Відчувати б щастя, а не втому.
А ще краще зовсім не тужити.
Впали квіти на суху солому.
Ось би взяти і навчитись жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372367
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2012
автор: Жабокрик