Іти вперед,
Не озиратись на минуле...
Лишити слід,
В його душі навік.
У теплий плед,
Закутати замерзле тіло.
Пустити сльози в хід,
З-під зліплених повік...
Дивитись в очі ті,
З гіркого шоколаду...
Забути всю себе
В твоїх руках...
Іти у темній млі,
Заквітчаного саду.
Там де над прірвою живе,
Небесний птах.
Лиш мріяти,
З тобою поруч бути...
Бо невблаганна відстань,
Не відає, що таке є жаль.
Лише над прірвою стояти,
І...Забути...
Розлуки кремінь,
І душі кришталь..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372400
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2012
автор: Marianna Alvares