Осінній туман

Сумно  і  холодно  квітам  та  вицвілим  травам.
Осінь...  Лише  не  викрикуй  здивовано:  знов?!
Крила  туман  над  полями  широкі  розправив,
І  обійняв...  Це,  напевне  що,  вічна  любов!

У  ланцюгу  випадковостей  втрачена  ланка...
Чуйний,  ласкавий  і  вірний,  немовби  той  пес...
Але,  до  ранку!  Любов  ця  зрадлива  -  до  ранку.
Він  утече,  тільки  сонце  всміхнеться  з  небес...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372421
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.10.2012
автор: Віктор Банар