Так по-особливому…

Він  так  по-особливому  її  кохав...
Він  снив  її  ночами,  наче  казку,
У  мріях  ніжно  пестив,  цілував,
Хвилини  з  нею  згадував,  як  з  неба  ласку.

Він  так  по-особливому  її  кохав,
Хоч  часто  ранив  душу  їй  словами.
В  такі  хвилини  він  її  втрачав,
На  пазли  серце  рвав  її  руками.

Він  так  по-особливому  її  кохав,
Дивився  в  очі  щиро,  мов  в  останнє.
В  її  вустах  він  мрію  розшукав,
А  в  силуеті  тіла  він  знайшов  бажання.

Він  так  по-особливому  її  кохав...
До  болю  в  серці  мріяв  з  нею  бути.
Він  нею  жив  і  дихав,  з  нею  в  небесах  літав,
Готовий  все  на  світі  лиш  для  неї  роздобути!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2012
автор: Чорнобурка