Овіяні прозорим сумом осені
І сонячним промінням Бабин-літа,
Жоржини у саду ногами босим
Переступають в травах соковитих.
У яблунь обважнілі віти хиляться
І облітає листя з винограду.
Невдовзі небо сірим смутком виллється
І мокрі сни крутитиме для саду.
Красуне-Осінь, стій! Не йди так похапцем.
Ще павутиння все не відлітало.
І хоч зима вже здалеку, непрохана,
Ще холодів година не настала.
Ще поквітуй, Царице, різнобарвами,
Даруй тепло, хоча б вже і останнє.
Того пейзажу, що твоїми фарбами,
На цілий рік душі осінній стане....
2010-11-01
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372510
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: Olga Kalina