Гондурас – наш тато,
Гваделупа – мама.
Ми живемо тут п*здато,
Не потрібна нам реклама.
Йдуть солдати на війну,
Їм автомати в руки дали.
Маємо якусь х*йню,
Все нормальне вже проср*ли.
Де ж свобода, де ж та воля,
Що приємно серце др*чить?
Закопали серед поля,
Вирити ж ніхто не хоче.
Пахне в полі конопля,
Зацвітають маки.
Ну і що нам з того, бля?
Козакам усе до ср*ки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372560
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: Ноїв Ковчег