О, Боже мій, в долині - Рай,
весна напевне тут спочила.
Це осінь в мій спізнілий гай
принесла свічку й запалила.
Горить в долині іван–чай.
Чи благодать його скропила?
Лежить у просині розмай:
Це гай підняв його на крила.
О, осене , не поспішай,
не опали в свічі вітрила.
Моє ти серденько не край.
Не одягай душі вудила.
Залиш прошу, не зачіпай.
Нехай іскриться златокрила.
Нехай цвіте осінній май, -
весняна осінь запізніла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372594
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: Дід Миколай