(жарт)
Відкинувши всі застороги,
Слова перебравши скупі,
Нарешті знайшов-таки змогу
В коханні признатись тобі.
Затих соловейко на хвилю
І тихо сказав: «Ну й дивак!
Невже схвилювало це милу,
Як ти їй освідчився так?»
А з ним сперечатись – не дихать,
То річ, далебі, нелегка.
Тебе пригорнув лиш –
от лихо! –
І думки одної злякавсь:
Що голуб складе свої крила
І скаже: «Який ти простак!
Хіба ж обнімають так милу,
Цілують невже її так?»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372605
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: Олег Завадський