Під ковдрою твого неспокою
Мапою кам’яних сплячих рік
Я пливу на спині білого сома,
Що недавно у сні зник
П’ю найменшу твою рефлексію,
Кожен відрух живих вогнів,
Як коханець блукаю по вигинах
Твого тіла, закутого в сніг
Балагур, авантурник , п’яниця,
Хіба посвист - а не батіг,
Та під ніччю твоєї п’ятниці
Я лиш син, а не чорний гріх…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372641
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: Вітер