БУВАЛЬЩИНА Й НЕБИЛИЦЯ ПРО НАШОГО ДIДА ГРИЦЯ
Частина 3. ЛИСТ ДIДА ГРИЦЬКА ДО ДЕПУТАТIВ
Дiд Грицько вже ледве дише,
Та листа в столицю пише:
"Побратими - депутати,
Заберiть мене в солдати,
Якщо нi, то хоч в тюрму,
Перебуду там зиму.
Бо не виживу удома,
Холод, голод, старiсть, втома.
Де ж цю зиму зимувати ,
Заберiть хоч в депутати.
Буду всюди я старатись,
Голосити, добиватись.
Буду я за лiвих й правих,
Чорних, бiлих i русявих.
"Батькiвщинi" пiдсоблю.
I зеленим пiдроблю.
За всi блоки, що там е,
Я вiддам життя свое.
Я недовго у вас буду,
Тiльки зиму перебуду.
Все ж не вдома, не в пiтьмi?
Й таки ж краще, нiж в тюрмi.
Не залиште на бiду,
Адже сам я пропаду!
Бо життя в мене невтiшне,
Болить, крутить тiло грiшне.
Й нi корови, нi свинi,
Один прапор на стiнi.
Нема iсти, нема й пити,
Нема й баби, щоб набити.
Ота курка, хоч й крива,
Але й досi ще жива.
Бiднота до стiн приперла,
Горе в мене - баба вмерла.
Отакi часи настали,
Щоб мене отак ховали.
Боже милий ,борони!
Не було, навiть, труни.
Нема грошей, щоб купити,
I нема з чого зробити.
Як стерпiть таку нахабу!
Тож, запхнули мою бабу
В целофановий мiшок,
Я ж вiд горя впав у шок.
Коли ж лихо це мине,
Доля по свiту жене.
Кусень хлiба щоб придбати,
Вже прошусь я i в солдати,
I в тюрму, i в депутати,
Та нiхто не хоче брати
Тяжко жить, як сам зостався,
Вже й до Векли залицявся.
Але Векла не приймае,
Все молодшого шукае.
Векла що - прудка й здорова,
В неi свинi i корова.
В наш час Векла та багата,
В неi добра з дуба хата.
Ну, а я - старий i бiдний,
Схуд, як хрущ i вже безплiдний.
Де таких, як я дiвати?
Заберiть хоч в депутати!
Все, пiшов я вже збиратись.
Як не встигну ж я добратись,
Чи спiткнуся на порозi,
Чи мо" смерть припне в дорозi,
Я прошу, благаю Вас,
Як прийде мiй смертний час,
Дуже хочеться менi,
Схоронили щоб в трунi.
Як всiх Вас, як депутата."
Та, мабуть, в мiшок укинуть,
Як колишнього солдата.
Далi буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372755
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2012
автор: Лидия Науменко